Головна » 2011 » Вересень » 19 » Президент Янукович побачив, куди патріарх Кирил тягне Україну
Президент Янукович побачив, куди патріарх Кирил тягне Україну
15:07
Патріарх Кирил – знову в Україні. Літак з вищою церковною особою Росії ввечері 14 вересня приземлився в Луганську.
Свій четвертий цього року візит на українські території Кирил як завжди публічно присвятив чисто церковним справам - двадцятиріччю луганської єпархії. Однак його противники упевнені, що за частими приїздами патріарха стоїть велика політика і страх втратити вплив на Українську православну церкву Московського патріархату. Про це свідчать дискусії, що нібито загострилися всередині церкви, де зростає кількість прихильників самостійності і незалежності від Москви.
Про те, чому Кирил зачастив до України, навіщо священиків і спонсорів Київського патріархату викликали на "бесіди", на чиєму боці в церковному протистоянні Янукович і що примусило церкву виступити на захист Тимошенко і Луценка, в інтерв’ю ЛІГАБізнесІнформ розповів глава Української православної церкви Київського патріархату Філарет, який давно знаходиться в протистоянні з Російською православною церквою і виступає за об'єднання УПЦ.
"Росія використовує церкву в політичних цілях"
- Ваша Святість, на цьому тижні вчетверте в цьому році в Україну приїжджає голова Російської православної церкви Кирил. Що, на ваш погляд, криється за частими візитами патріарха? Це ще релігія або вже політика?
- На мою думку, Росія використовує церкву в політичних цілях. Адже, коли патріарх Кирил приїжджає в Україну, він не стільки говорить про духовні цінності, про покаяння людей в своїх гріхах, скільки говорить про російський мир. Що таке російський мир? Це та ж Російська імперія в якомусь новому вигляді. Політика це чи ні? Звичайно, політика. Це використання церкви з наміром створити нову державу під керівництвом Москви. Коли патріарх Кирил приїжджає сюди і говорить про вступ України до Митного союзу - а ми знаємо, що про це він говорив під час літнього візиту, - хіба це духовність? Тому, коли він вперше приїхав до України, і його тут і президент добре прийняв, і уряд, то громадськість і ЗМІ оцінили його як політичного діяча. Він займався більше політикою, ніж духовними справами.
Я не хочу стверджувати, що патріарх нічого не робить духовного. Так, він проводить богослужіння, займається питаннями керівництва Української православної церкви Московського патріархату. Але при цьому головною метою його приїздів в Україну, як це зараз ясно видно, було обмежити або навіть ліквідувати самостійність і незалежність УПЦ МП в управлінні. Залишити назву, але щоб митрополит Володимир фактично незалежності не мав. Ось Кирил і їздить по всіх єпархіях УПЦ, як по своїх власних, забуваючи, що тут є свій предстоятель.
- Є версія, що коли митрополит Володимир відійде від справ, можливі два сценарії розвитку подій. Перший: на чолі УПЦ МП поставлять явно промосковського кандидата, скажімо, з Одеси або Донецька. Другий: спробують позбавити церкву незалежності, для цього патріарх Кирил, можливо, навіть змінить громадянство і переїде жити в Україну. Який варіант найбільш вірогідний?
- Я думаю, жодного реального варіанта з названих вами немає. Нібито намір у патріарха був, в тому числі, і отримати українське громадянство, створити другу резиденцію в київській Лаврі і навіть змінити титул - на "патріарх Московський, Київський і всієї Русі". Були запущені такі чутки. Але чутки - це не офіційне рішення, вони запускаються для того, щоб вивчити реакцію: якщо сприймається сценарій - так і діяти, якщо ні - говорити, що чутки нічого під собою не мають. - Хочете сказати, що за чутками все-таки стоїть РПЦ?
- Звичайно.
- І яка реакція в Україні?
- Негативна. Але патріарх Кирил не відмовляється від ідеї просування у нас російського світу. І щоб її втілити в життя, УПЦ МП треба позбавити самостійності, треба взяти Україну під своє безпосереднє керівництво. Для цього він і продовжує свої візити.
Як реагує на це митрополит Володимир і взагалі УПЦ МП? Безумовно, негативно. Відчуваючи такі настрої, Кирил в минулому році після служби в Лаврі сказав, щоб Володимир з цього приводу не турбувався. Раз патріарх був вимушений говорити на цю тему, значить, побоювання у Володимира мали місце. А раз єпископат і духовенство відчували, що їх можуть позбавити самостійності, значить, були якісь дії, спрямовані на це. В іншому випадку у Кирила не було б мотивів говорити про це публічно.
Однак поїздки патріарха Кирила продовжуються і після цієї заяви. У цьому році він вже в четвертий або п'ятий раз приїхав до України. І в його планах не тільки Луганськ (патріарх здійснює дводенний візит в Луганську область, - ред.), він ще до кінця місяця на Буковину має намір приїхати. Самі бачите, скільки часу він приділяє Україні.
Але результат все одно негативний. Доказом служить той факт, що у нього, як повідомляють ЗМІ, після поїздки в Україну був інфаркт. Хоч там і говорили, що це вірус якийсь, а насправді - інфаркт. Чому? Так тому що між ним і єпископатом УПЦ МП, в тому числі митрополитом Володимиром, розмови пішли небратські. В результаті патріарх Кирил захворів. - Те, що у патріарха Кирила складаються теплі відносини з Віктором Януковичем, і попередній свій візит в Україну він навіть почав не з Києва, а з президентської дачі в Криму, представляє якусь загрозу?
- Я думаю, ні. Була б загроза, якби наш президент його слухав би у всьому.
- А він не слухає?
- Він не слухає. Він тепер побачив, куди патріарх Кирил тягне Україну. І те, що президент останнім часом озвучив тверду позицію, що Україна - держава, і він не дозволить, щоб з такою великою державою поводилися як з молодшим братом, свідчить про те, що президент захищає інтереси України. Та й згадана Вами зустріч в Криму дружньою не виглядала. Інакше чому офіційно про неї не повідомлялося? - Тобто ви хочете сказати, що позбавлення незалежності УПЦ МП - це тільки перший етап, а другим повинно бути позбавлення незалежності держави, і Янукович це розуміє?
- Якщо Українська церква, духовна основа держави, буде підкорена Москві, то підпорядкувати саму державу вже нескладно. Адже душа у нього буде в чужих руках. Тому на церкву як на установу, що впливає на душі людей, Москва покладає великі надії. І саме від церкви багато в чому залежить, буде Україна державою або не буде. Москва це добре розуміє. - Маєте на увазі Путіна і Медведєва?
- І Путіна, і Медведєва, і не тільки, їх там багато. Йде боротьба за те, щоб Україну знов втягнути в імперію. Ми це чудово розуміємо, тому і боремося з Російською церквою, щоб вона не використала Українську церкву в політичних інтересах.
Ми - за незалежну Українську церкву. Тобто за автокефальну, помісну церкву. А вони хочуть, щоб вона була складовою частиною Московського патріархату.
"Не піду доти, поки не побачу, що в Україні є одна православна церква"
- Як змінилися відносини між державою і церквою при Януковичі? Всі пам'ятають, як Ющенко в пасхальну ніч встигав обійти половину храмів Києва різних конфесій. Зараз такого немає, Янукович віддає перевагу храмам УПЦ МП…
- Президент як православна людина може вибрати і відвідувати будь-яку церкву. Віктор Янукович є прихожанином Української православної церкви Московського патріархату. Це його абсолютне право. Але коли він використовує це публічно, то тим самим ображає інші конфесії. Адже його вибирали й інші українці, і він їх президент також. Тому він повинен однаково ставитися до всіх конфесій. Він може не ходити нікуди, тільки до своєї церкви, це його особисте, - але говорити про це публічно не варто. Ось якби він бував в Лаврі, але про це публічно не повідомляли - претензій немає. Коли ж про це дають публічну інформацію, то це вказівка місцевим органам влади, на кого вони повинні орієнтуватися. Тому ми - і Київський патріархат, і Греко-католицька церква, і Римсько-католицька, і інші конфесії - почали вимагати рівного відношення. Президент нас спочатку ігнорував, не приймав, але перед Великоднем така зустріч відбулася, і він пообіцяв, що відтепер буде однаково ставитися до всіх конфесій.
- На початку року ви висловлювали побоювання, що влада збирається до червня знищити Українську православну церкву Київського патріархату, що по всій країні спонсорів і священиків викликають на "бесіди". Чим все закінчилося?
- Так, було таке. Що це повинно статися саме "до червня" - такого я ніколи не говорив, це вже журналісти вигадали, і воно розійшлося в ЗМІ. Але сам намір знищити Київський патріархат був. Я думаю навіть, що у деяких він залишився. Це намір Москви. Патріарх Кирил і його митрополит Іларіон (керівник церковної дипломатії Московського патріархату, - ред.) не раз говорили про необхідність "ліквідації розколу". А розкольниками Москва, як відомо, називає Київський патріархат. Говорили про те, що зробити це можна за допомогою влади. І раз вже президентом став начебто, з їхньої точки зору, проросійський кандидат, то треба скористатися цією владою і припинити існування Київського патріархату.
І почалося. Секретар митрополита Одеського й Ізмаїльського Агафангела публічно заявив, що потрібно зняти з реєстрації Київський патріархат і застосувати болгарський метод. Знаєте, що таке болгарський метод? Це коли у митрополита Іннокентія, що очолив церкву, яка відійшла від патріарха Максима, відібрали всі храми. Виходить, запропонували силою забрати у Київського патріархату храми. У деяких областях викликали духовенство в районні адміністрації і пропонували перейти в Московський патріархат, обіцяли сприяння. Духовенство відмовилося.
- Це було масове явище?
- Масове. Закінчилося тим, що вони зрозуміли: метод не діє. І зараз від нього відходять. І громадськість встала на захист - в Україні, Європі, Америці. Вони побачили, що краще не чіпати Київський патріархат. Хоча в Київській області, в Макарові, храм у нас все ж таки відібрали. Ми досі судимося. Ми його побудували, а тепер там Московський патріархат.
Загалом після зустрічі з президентом ситуація змінюється на краще. Наприклад, в Луганській області ми зараз будуємо храм. Землю, правда, самі купили, але нам дозволили його побудувати. А ось в Донецькій області досі тверді, не тільки не дають нам ділянки, але й на купленій за наші ж кошти землі будувати не дозволяють. Ну, нічого, ми переможемо.
Я бачу ознаки того, що президент захищає Україну як державу, а ми - духовна основа держави. Він буде вимушений поміняти відношення до Київського патріархату. - Ви говорили, що у владі є люди, які таємно підтримують Київський патріархат. Чому таємно?
- Тому що вони боялися відкрито заявити, що позитивно відносяться до нас. Боялися, що їх можуть зняти з посад. Я не хочу називати їх прізвища, не буду видавати. - Чи реально за таких умов, щоб Українська церква об'єдналася? Що для цього потрібно?
- Це буде. Прийде час, коли в Україні буде одна православна церква. Раніше говорили, що це утопія. Зараз же навіть в Московському патріархаті вважають, що це реально. Буде це за мого життя або після моєї смерті - не знаю. Але доказом того, що об'єднання неминуче, є боротьба, яка зараз йде всередині УПЦ МП. Там більшість - прихильники самостійності і незалежності, частина прямо ставить питання про автокефалії, ну й невелика частина хоче мати над собою верховенство Московського патріархату. І неважливо, хто буде патріархом Київським при об'єднанні - з архієреїв Київського патріархату або Московського. Буде одна Українська православна церква. І патріарх стане патріархом всієї церкви.
- Ви готові заради цього втратити пост предстоятеля УПЦ КП, при цьому не маючи гарантій, що станете патріархом об'єднаної церкви?
- Я готовий піти, але на певних умовах: об'єднання і визнання автокефалії Української церкви іншими церквами. Чому я ставлю такі умови? Тому що якщо об'єднання не станеться, то Київський патріархат можуть спробувати зруйнувати. Як в державі, так і в церкві повинен бути керівник, який умів би все тримати в руках. Якщо його немає, то все починає розсипатися. Я не хочу віддавати церкву на розгром. І не піду з посади доти, поки не побачу, що в Україні є одна православна церква, визнана всіма. Тоді моя місія виконана. А поки не виконана - я не маю права йти. Адже не я сам став патріархом - мене обрав собор церкви. І тому я повинен волю церкви виконувати. "Суд і над Луценком, і над Тимошенко - це справа держави"
- Церква завжди заявляла, що стоїть збоку від політики, принаймні до останнього часу, коли за грати потрапили Тимошенко і Луценко. Як відомо, ви при цьому зайняли активну позицію, навіть листи писали з проханням відпустити їх на поруки, особисто просили Луценка негайно припинити голодування. Що примусило церковного діяча зайнятися політичними справами?
- Церква в політику не втручається. Суд і над Луценком, і над Тимошенко - це справа держави. Але з моральної точки зору ми маємо право давати оцінку і захищати знедолених, до яких ставляться несправедливо. Коли я писав Луценку, щоб він припинив голодування, то просив з висоти життєвих цінностей, тому що здоров'я і життя - дар Божий, який треба берегти. Коли писав листа, щоб Тимошенко відпустили на поруки, то пояснював, що не дуже добре ставити її в такі складні умови, коли вона ще не осуджена.
До того ж, до мене звернулися, щоб я просив полегшити її умови. - Хто звертався? Прості громадяни або політики?
- Громадяни і наші віруючі. Політики вони або не політики - для мене це не було важливим. Всі мої листи, які я вже писав і буду писати в майбутньому, поки живий і поки я патріарх, спрямовані на те, щоб захистити справедливість і моральні цінності.
- А на ваше звернення особисто до Януковича з проханням забезпечити об'єктивність розслідування справи Тимошенко в суді ви отримали яку-небудь реакцію у відповідь?
- Я писав і Януковичу, і суддям, щоб вони дотримувалися правди, справедливості. Жодних відповідей я не отримав. Є реакція чи ні - це вже їх справа. Як Господь кожному з нас говорить: ось я запропонував тобі вогонь і воду, куди хочеш, туди і поклади руку. Так і тут: моя справа - сказати їм, як треба вчиняти з точки зору божественної правди. А вони нехай вже самі вирішують, слухати мене або не слухати.
Розмову вела Валерія КОНДРАТОВА, ЛIГАБiзнесIнформ
Переглядів: 518 |
Додав: Православна
| Рейтинг: 5.0/1 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
Митрофорний протоієрей Миколай Ковалик. Адреса: вул.Чапаєва 51.тел.2-15-71
