Світський Новий рік люди зустрічають під дзенькіт келихів і феєрверкову стрілянину. А Новий рік церковний – тихий і майже непомітний навіть для тих, хто вчащає до храму.

Цю дату Христова Церква встановила 325 року на Першому Вселенському соборі. День вибрано на спогад про початок проповіді, прилюдного служіння Ісуса Христа.

Кожен юдей чоловічої статі мусив бути грамотним, щоб читати Святе Письмо, зокрема на зібранні вірних. Божий Син використав цей звичай, щоби звістити про початок Своєї місії на землі. У день, що відповідає сучасному 14 вересня, у синагогах читали уривок із Книги пророка Ісаї про майбутній прихід Спасителя: «Дух Господа Бога на Мені, бо Господь помазав Мене благовістити убогим, послав Мене зцілити скрушених серцем, проповідувати полоненим визволення і в’язням відкриття в’язниці, [сліпим прозріння], проповідувати літо Господнє благоприємне...» (Іс. 61:1–2).

Цей важливий епізод життя Ісуса доніс нам євангеліст Лука: «І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, в день суботній у синагогу, і став, щоб читати. Йому подали Книгу пророка Ісаї; і Він, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано…». Далі апостол наводить рядки з Ісаї (але неточно, бо за тих часів не було звичаю точного цитування). Далі ж: «І, згорнувши книгу, і віддавши служителю, сів, і очі всіх у синагозі були звернені до Нього. Він почав говорити їм: нині справдилося писання, яке ви почули» (Лк. 4:16–17, 20–21).

Того дня, строго кажучи, закінчився старозавітний етап вірування в Єдиного Бога і зі старозавітних слів розпочався етап новозавітний. Ісус вийшов на проповідь, що триває й донині. Триває читанням Його Слова. Християнська Церква встановила, що протягом року частини Євангелія читаються в Божих домах у певній послідовності: закінчується попередній річний цикл і від 14 вересня розпочинається новий. Це і є церковне Новоліття. Тож нехай Усевишній сподобить нас іще раз послухати ці уривки, аби належно підготувати свої душі до переходу у вічність. Із Новим церковним роком, браття і сестри!