19 січня (6 січня ст.ст.) Свята Православна Церква святкує Хрещення
Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, або Богоявлення. Це велике
двунадесяте неперехідне свято. Свято Хрещення Господнього – одне із
самих древніх свят християнської Церкви. Його всановлення відноситься ще
до апостольських часів. Древня назва свята - „ФЕОФАНІЯ”, що означає
Богоявлення.
Слово „хрещу” по-грецьки означає „погружаю у воду”. Не можливо
зрозуміти сенс і важливість хрещення, не роз’яснивши перш за все
символічного значення води, про яке говориться у Старому Завіті. Вода –
початок життя. Саме з води, беруть свій початок всі живі істоти. Де
немає води, там пустеля.
Хрещення Іоанна Хрестителя було символічним і означало те, що як
тіло омивається і очищається водою, так і душа людини, яка покаялася і
увірувала в Христа, буде очищена від усіх гріхів Христом. Сам Іоанн
виголошував: „За мною іде Сильніший за мене, у Якого я недостойний,
нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його; я хрещу вас водою, а Він
буде христити вас Духом Святим” (Мк. 1, 7-8).
Тридцять років Ісус Христос жив у Назареті зі Своєю Пречистою
Матір’ю, Дівою Марією, і старцем Йосифом. Коли ж Йому виповнилося
тридцять років, Він прийшов із Назарета на Йордан, щоб хреститися від
Іоанна. Бог відкрив Іоанну, що це не простий чоловік, а Син Божий, через
те Іоанн відмовлявся хрестити Ісуса Христа, кажучи Йому: „Мені належить
христитися від Тебе; а Ти хочеш, щоб я хрестив Тебе”. Ісус відповів:
„Не стримуй! Ми повині виконати все, що повелів Бог”.
„І сталося у ті дні, прийшов Ісус із Назарету Галілейського і
хрестився від Іоанна в Йордані. І коли виходив з води, зараз же побачив
Іоанн небеса, що розкривалися, і Духа, Який сходив на Нього, мов голуб. І
голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє Благовоління”(Мк.
1, 9-11). Про це свідчать всі чотири Євангелія.
Після хрещення Христа хрещення для людей, це не просто символ
очищення. Тут Ісус явив Себе світу як Христос, Син Божий. („Месія”
по-єврейськи – те ж саме, що по-грецьки „Христос”, тобто „Помазанник
Божий”). Богоявлення відкрило нам велику Божественну тайну Святої
Тройці. Тепер кожен, хто охрещується, стає причасником цієї тайни.
Хрещення – це початок відновлення першопочаткового образу Божого в
падшій людині. Велика тайна, що звершується в хрещенні, не відразу
досягає наш розум. Хрещення робить нас єдиними з Христом, наче б то
прививає нас до Нього. Під час хрещення у воді, джерелі нового життя,
людина помирає для гріха і воскресає для Бога. Але щоб дійсно набути цей
образ, потрібно працювати над собою все життя.
Святитель Іоанн Золотоуст так говорить про це свято: „Чому
Богоявленням називається не той день, в який народився Христос, а той, в
який Він хрестився? Цей день є той самий, в який Він хрестився і
освятив водне єство, Він явив Себе світу. Саме тому в це свято опівночі,
всі почерпнувши води, приносять її додому, і зберігають весь рік; і
відбувається явне знамення: ця вода у своїй сутності не псується на
протязі довгого часу, а залишається свіжою, начебто тільки що взятою з
джерела”.
Чому ж цей день називається Богоявленням? Тому, що Христос став
відомим для всіх не тоді, коли він народився, а коли Він хрестився. Про
це говорить Іоанн Хреститель: „Серед вас стоїть Той, Якого ви не
знаєте”(Ін.1, 33). „І я, - говорить він, - не знав Його, але той, Хто
послав мене хрестити водою, сказав мені: на кому побачиш Духа, Який
сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим”(Ін.1, 33).
В пам’ять про те, що Спаситель Своїм Хрещенням освятив воду, в цей
день звершується водосвяття: напередодні свята Богоявлення вода
освячується в храмах, а в сам день – в річках, або інших місцях, де
беруть воду.
ХРЕЩЕНСЬКИЙ СВЯТВЕЧІР
ВОДОСВЯТТЯ
Святу Богоявлення передує навечір’я, богослужіння якого схоже з чином
навечір’я Різдва (великі царські часи, літургія з вечірньою). В кінці
богослужіння звершується перше освячення води. Цей древній обряд
християнська традиція тісно пов’язувала з таїнством Євхаристії. Освячена
вода, по-грецьки носить назву „АГІАСМА”, тобто „велика святиня”. Водою
все омивається і насичується, очищається і зрошується. Але не тільки цим
обмежується значення води. Воно і втому, що „Сам Творець всього –
Христос – зійшов, як дощ, розлився, як річка, і хрестився в Йордані”.
В день самого свята вода освячується в хрестовидній ополонці –
„Йордані”. Біля неї за звичай з льоду роблять хреста висотою до 2 м.
Святкову ходу для освячення води на природних водоймах називають
„Хресним ходом на Йордан”. Після молитви віруючі омиваються святою водою
і беруть її з собою, з вірою в те, що ця вода володіє чудодійною силою.
Чудодійних дій святої води сподобляються лише ті, хто споживає її з
живою вірою в обітниці Божі і силу молитви Святої Церкви, ті, які мають
чисте і щире бажання змінити життя, покаятися і спастися
Хрещенська вода – це святиня, яка має бути в домі кожного
православного християнина. ЇЇ бережно зберігають біля святих ікон.
Хрещенська вода, як і Святе Причастя, приймається віруючими тільки
натщесерце.
Освячуюча і животворча дія святої води розповсюджується як на тіло і
душу людини, так і на всі предмети, які служать для її духовного і
тілесного життя. Свята вода гасить полум’я пристрастей. Відганяє злих
духів – ось чому окроплюють святою водою домівки і всяку річ, яку
освячують.
Таку силу вода отримує через молитовне призивання на неї Божого благословення.
Єп. Агапіт (Гуменюк)