01 Квітня 2011 - Українська Правосла церква смт Ярмолинці

Страждання Ісуса Христа

У цей великопісний період часто приходять роздуми, пов’язані з хресною дорогою та стражданнями Христа Ісуса.

Страждання Ісуса Христа

Напевне найбільше, найстрашніше, найтяжче, бо страждав Бог – Ісус Христос.

Є Бог, Який мав одного Сина, Який так полюбив людей, що «послав Сина Свого Єдинородного» на землю, що помер за нас, грішних на хресті, щоб ми очистилися, щоб нам принести спасіння, щоб показати нам небо та краще життя. Ісус Христос страждав. Він Божий Син, Він перетерпів усе, переніс страшні муки, наругу й воскрес із мертвих. Його страждання й тілесне, і духовне. Страждання, можливо, незрозуміле для багатьох людей, але необхідне для всього світу. Поєднувалося воно з молитвою, прощенням та безмежним милосердям. Супроводжувалось воно невимовним болем від бичування, осудом, насмішкою та кінцем якого була смерть. Страждання, яке триває й досі, яке створене нами – нашими гріхами.

Страждання Матері Божої

А яка роль у цьому стражданні простої, звичайної людини – Марії, Матері Ісуса? Будь-яка жінка-мати найбільше любить свою дитину, заради неї готова все віддати, усім пожертвувати, відчуває її, оберігає, немає більшої серед людей любові, як материнська. Тому можемо тільки уявити або, напевне, навіть уявити не можемо, що відчувала Марія, коли Її Син переносив такі тяжкі страждання. Чи в Неї серце також не мучилось і не терпіло? Материнське серце розривалося від болю. Її може зрозуміти кожна матір. Але вона вірила. Вірила в Бога всім серцем, вірила Своєму Синові. Вона надіялася, довіряла Богу, покладалася на Його волю й знала, що Він бажає добра для всіх людей. Вона любила. І вона любить, нас людей. Марія завжди була поруч з Ісусом. Вона супроводжувала Його кожну хвилину життя. Цей зв’язок Матері й Сина також не закінчився в останні дні, а то й години Його земного життя. Це ж подумати важко – що може відчувати матір, дивлячись на муки, а тут навіть на смерть власної Дитини? Страждання.

Страждання людей

Поряд із стражданнями самого Бога та Його Святої Матері людське страждання здається не таким важким.

Але воно є. Страждання на землі багато. Зараз кого не запитаєш, то всі люди перенесли в житті якесь терпіння. І неважливо в чому воно проявлялося – воно приносило біль, розривало серце, під час нього іноді втрачаєш усяку віру й надію, це спустошує тебе зсередини та ззовні.

Дії під час особистих страждань чи страждання близьких різні. Запитуємо Бога – а чому це зі мною? Чому, Ти, Боже, мене не врятуєш, не спасеш? Або люди під час страждань взагалі шукають допомоги деінде. Зневіра, розпач, смуток, біль – ці почуття керують у стражданнях. А де ж ці християнські чесноти?! Кажуть, добре, коли все в житті складається гарно та «гладко», вірити, добре молитися тоді, ходити на Службу Божу й дякувати Господу за все те, що маєш. Так, добре. А чи легко це все робити, коли ти тяжко хворий, коли в тебе проблеми на роботі чи вдома, коли щось сталося з твоїми близькими? Не легко. Дуже важко. Але на все є Божа воля, Його провидіння, Його допуск і наша ВІРА.

Якби важко не було, що б не сталось в житті, треба пам’ятати про страждання Ісуса та Марії, про страждання святих і мучеників. Ми люди. Так. Але ми християни. Учні Ісуса. Він нас не покидає ні в стражданнях, ні в радості. Згадується історія про два сліди, коли Ісус у найважчих терпіннях ніс людину на руках. Без усяких повчань, кілька рядків зі Святого Письма: «…що втішає нас у всім нашім горі, щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах тією втіхою, якою Бог самих нас утішає. Бо як маємо в нас надмір Христових страждань, так є в нас через Христа надмір утішення. Отже, чи то ми терпимо скорботи, то на вашу втіху та спасіння; чи втішаємось, то теж на вашу втіху, що дає вам силу переносити ті самі страждання, що і ми терпимо. Наша на вас надія тверда, бо знаємо, що так само, як ви берете участь у стражданнях, так само візьмете у радощах» (ІІ Коринтян 1.4)

Треба в цей час задуматися над стражданнями Христа, над стражданнями наших ближніх та нас самих.

Переглядів: 3328 | Додав: Православна | Дата: 01.04.2011