shapka 2014

Ярмолинці Православні
Середа, 28.06.2017, 18:43
cмт. Ярмолинці. Парафія Преображення Господнього УПЦ КП...
Меню сайту
Опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 259
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Настоятель парафії

Митрофорний протоієрей Миколай Ковалик. Адреса: вул.Чапаєва 51.тел.2-15-71
Друзі сайту

 Село Мшанець, що на Теребовлянщині

Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста над Нічлавою

 Храм Преображення господнє

cerkva.te.ua

Село Молодків. Неофіæйний сайт села Молодків

Вас вітає парафія Всіх Святих Землі Української bogoslov.cv.ua Текст заміщення

Головна » Архів матеріалів
Святі мучениці Віра, Надія й Любов народилися в Італії. Їх мати, свята Софія, була благочестивою вдовою-християнкою. Назвавши своїх дочок іменами трьох християнських чеснот, Софія виховувала їх в любові до Господа Ісуса Христа. Свята Софія та її дочки не приховували своєї віри в Христа й відкрито сповідаували її перед усіма

Намісник Антіох доніс про це імператорові Адріянові (117 - 138), і той звелів привести їх до Риму. Розуміючи, навіщо їх ведуть до імператора, святі діви гаряче молилися Господові Ісусу Христу, просячи, щоб Він дав їм сили не злякатися майбутніх мук і смерті. Коли ж святі діви з матір’ю стали перед імператором, всі присутні здивувалися їхньому спокою: здавалося, що вони були покликані на світле торжество, а не на катування.

Закликаючи по черзі сестер, Адріан переконував їх принести жертву богині Артеміді. Юні діви (Вірі було 12, Надії - 10 і Любові - 9 років) залишалися непохитними. Тоді імператор наказав жорстоко мучити їх: святих дів палили на залізних ґратах, кидали в розпечену піч і в казан з киплячою смолою, але Господь Своєю Невидимою Силою зберігав їх.

Молодшу, Любов, прив’язали до колеса й били ціпками, поки її тіло не перетворилося в суцільну криваву рану. Переносячи небачені муки, святі діви прославляли свого Небесного Нареченого й залишалися непохитними у вірі. Святу Софію піддали іншому, найтяжчому, катуванню: матір було змушено дивитися на страждання своїх дочок. Але вона виявила незвичайну мужність і ввесь час переконувала дівиць терпіти муки в Ім’я Небесного Нареченого. Всі три дівиці з радістю зустрічали свою мученицьку кончину. Їх було обезголовлено.

Щоб продовжити щиросердечні страждання святої Софії, імператор дозволив їй взяти тіла дочок. Софія поклала останки їх у ковчег і відвезла з почестями на колісниці за місто й поховала на високому місці. Три дні свята Софія, не відходячи, сиділа коло могили дочок і, нарешті, віддала там свою душу Господу. Віруючі поховали її тіло на тому ж місці. Мощі святих мучениць із 777 року перебувають в Ельзасі, у церкві Ешо.
                                                                                          

Переглядів: 1218 | Додав: Православна | Дата: 29.09.2009 | Коментарі (0)

                                                                            "Величаємо Тебе, життєдавчий христе,                                                             

і почитаємо хрест Твій Чесний,

що ним Ти спас нас від неволі вражої"

(Величання на утрені празника)

Хрест христовий - наше спасіння!


 

Східна Церква урочисто відзначає свято Воздвиження Чесного Хреста - 27 вересня. Історія свята пов’язана з фактом, що цариця Олена, мати цісаря Константна Великого, віднайшла хрест, на якому був розп'ятий наш Спаситель Ісус Христос. Його знайдено на горі Голгофі, близько того місця, де Христа було розп'ято, а його автентичність підтвердило чудо. Переказують, що викопавши три хрести, хотіли пізнати, котрий з них є хрест Христовий, і коли вони доторкнулись ним тіла померлої людини, вона негайно ожила. Таким чином Господь чудом вказав на дерево хресне, на якому було розіп’ято Його Боже тіло. Одержавши такий доказ із неба, цариця Олена, разом з духовенством, піднесли священний хрест, а весь люд ставши на коліна голосно промовляв і повторяв молитву, яку ми так часто чуємо, під час Божественної Літургії: «Господи помилуй!». Отже, розважмо над тим, чому Христова Церква почитає Хрест Господній і чому він став символом перемоги Спасителя над дияволом і ж його жалом — гріхом. 

Чому Хрест Христовий є в такому великому шануванні серед християн, вказує св. апостол Павло у своїй проповіді такими словами: “ Ми проповідуємо Христа розп'ятого, ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, але для тих, що покликані, чи юдеїв чи греків – Христа Божу силу й Божу мудрість»””(1 Кор. 1,23). Тут для апостола народів і для всіх віруючих християн Спаситель, що безсильний висить на хресті, є тією самою мудрістю Бога-Отця якою Він створив світ, і тією силою, якою Він усе з небуття привів до буття. Хрест був лише принадою для диявола, коли він бачив на ньому Спасителя, думав, що мав перед собою лише звичайну людину, з смертю якої сподівався знищити не лише її саму, але також і її діло — Церкву Святу. І справді, Христос на хресті, зненавиджений старшиною народу й фарисеями, полишений своїми апостолами й учнями, побитий, вінчаний терновим вінком, умираючий, здається полишений навіть Отцем Небесним. Про це він, мабуть, здогадувався зі слів умираючого Христа: «Боже мій Боже, чому ти залишив мене! » (Mm. 27,46; Мр. 15,34).

Але насправді безсильний Христос, був лише принадою, на яку зловився диявол. Він спричинивши смерть Христа, сам спричинив свою принаду, бо якраз тією своєю смертю Спаситель розчавив йому голову. Він підкорився Небесному Отцю аж до смерті хресної, і цим послухом знищив непослух Адама, а з ним і гріх, як цього навчає св. апостол Павло: «Як через непослух одного чоловіка багато людей стало грішниками, так послухом одного, багато людей стане праведними» (Рм.5,19). 

Жертвенна смерть нашого Спасителя звільнила людей не тільки від первородного гріха, але також від їх особистих гріхів, повертаючи їм ласку синівства Божого, а з нею і спадкоємство Небесного Царства. Те, що ніяк не було можливо осягнути звичайному чоловікові, те осягнув Христос - Бого-Чоловік своєю смертю на хресті. Нею Він, як про це співають Великодні Пісні: «Христос воскрес із мертвих, смертю Він смерть подолав, і тим що в гробах життя дарував». Дійсно — Хрест Христовий став наймогутнішою зброєю проти диявола. За його допомогою люди, які через свої гріхи стали здобиччю диявола, відроджуються Божою ласкою і знову стають дітьми Божого Царства. Очевидно, ми стаємо учасниками в усіх привілеях, що їх Хрест Господній нам наділяє тільки тоді, коли стаємо учасниками Христових страждань і смерті: « І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, перебуває в вас, то той хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе в Духом вас « (Рм. 8,11).

«Сам цей Дух свідчить разом з нашим духом, що ми діти Божі; а коли діти, то й спадкоємці Божі – співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом з Ним, щоб разом з Ним і прославитися » (Рм. 8,16).

З цього виходить, що коли хочемо брати участь у славі Христа, мусимо найперше брати участь в Його стражданнях. До цього кличе нас Господь, кажучи: «Коли хто хоче бути моїм учнем, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за мною « (Mm. 16,24).

З другого ж боку, відмовитися терпіти з Христом, означає, не бути Його гідним, так бо запевняє нас Христос: «І хто не візьме хреста свого й не йде за мною, не є мене гідний » (Mт. 10,38).

Як хрест Христовий є для Самого Спасителя знаком безмежної мудрості й сили Бога-Отця, так для нас він став знаряддям нашого визволення з неволі диявола й гріха. Крім того хрест є для нас символом жертви й способом наслідування Христа. Тому що Його хресна смерть звільнила нас від гріхів й дала можливість нам стати дітьми Божими. Він домагається від нас, щоб ми також спів-терпіли з Ним, тобто, щоб зреклися цього світу і його спокус, та й віддалися цілковито Йому, нашому Спасителю й нашому Богу. Бо Він прийняв на себе жертву хресну задля нас, задля нашого спасіння, тому то й хоче, щоб ми також наслідували Його в нашому земному житті, тобто, щоб ми гідно несли наші власні хрести. Ісус каже: «Коли хтось приходить до мене й не зненавидить свого батька й матері, жінки, дітей, братів, сестер, та ще й свого життя, той не може бути моїм учнем. Хто н не несе хреста свого е й не йде слідом за мною, не може бути моїм учнем » (Лк. 14,26).

Можливо ці слова видаються нам твердими, але вони є нічим іншим як тільки домаганням Христа наслідувати Його. Бо Він сам задля любові до нас залишив свого Небесного Отця й щастя Неба, та зійшов до нас на землю, щоб уподібнитись до нас і від нашого імені перепросити Бога-Отця і відкупити нас своїми стражданнями й смертю хресною. Він, будучи безмежним, згодився обмежитись нашим людським недосконалим тілом. Він - Творець узяв на себе природу свого сотворіння та й наші гріхи, щоб, знищивши їх разом із своєю людською природою звільнити нас від них. Тож коли Він всемогутній Бог зробив так багато для нас і заради нас, Він має право вимагати від нас, щоб і ми також задля Нього відреклись від земних спокус. Зрозуміло, те чого ми задля Нього відрікаємось є нічим у порівнянні з Його Божественною жертвою. Тому, коли Він це все зробив задля нас, своїх негідних сотворінь і слуг, ми, що спаслися Його жертвою, зрозуміло не можемо відмовити Йому нічого, тим більше, що це робимо на для Нього, але для нашого власного спасіння. А крім того, відрікаючись цього світу і приймаючи свій хрест ми робимо це задля нашого Творця й Бога, який є для нас одночасно нашою остаточною метою й нашим найбільшим щастям.

                       


Переглядів: 1699 | Додав: Православна | Дата: 27.09.2009 | Коментарі (0)

           
 21 вересня Православна Церква святкує Різдво Пресвятої Богородиці, яке також називається Другою Пречистою.

Це день відкриває новий церковний рік - вся історія Нового заповіту починається з появи на світ маленької дівчинки, яку назвуть престолом Бога і яка стане тими Дверима, через які з`явиться спаситель світу - Христос.
Богородиця народилась у немолодого благочестивого пордужжя Іоакима і Анни. Іоаким походив з дому царя Давида, Анна - з роду священиків. Племінниця Анни, праведна Єлизавета, стала потім матір`ю Іоанна Хрестителя і двоюрідною сестрою майбутньої Діви Марії.
  • Одного разу до Анни явився ангел Господній і сказав: "Твоя молитва почута Богом, і ти зачнеш і народиш дочку благословенну, вищу за всіх земних дочок. Заради Неї благословляться всі роди земні. Наречи Її Марія. "Почувши ці радісні слова, праведна Анна поклонилась Ангелові і сказала: "Живий Господь Бог мій! Якщо у мене дійсно народиться дитя, то я віддам його Господові на служіння. Хай воно служить Йому, восхваляючи Його ім`я на все життя."

    З усіх описаних подій на святковій іконі відображений саме момент народження Пресвятої Діви. Її мати, праведна Анна, в центрі на високому ложі. Поряд - дружини з дарами, повитуха і служниці, які омивають Богоотроковицю в купелі або вже підносять Її матері. Нерідко зображена і Діва Марія в колисці. Це свято - велика втіха для бездітних пар.                                                        

                             Тропар свята

    Різдво твоє, Богородице Діво,

    Радість звістило всій Вселенній,

    З Тебе бо засіяло Сонце Правди - Христос Бог наш;

    Знищивши клятву, Він дав  благословення

    І, перемігши смерть, дарував нам життя вічне.  

                                         

Переглядів: 866 | Додав: Православна | Дата: 21.09.2009 | Коментарі (0)

Під Фрігією, недалеко від міста Гієраполі, в місцевості, званої Херотопа, знаходився храм в ім'я Архістратига Михайла; біля храму спливало цілюще джерело. Храм цей був споруджений ретельністю одного з жителів міста Лаодикії в подяку Богу і святому Архістратигу Михайлу за зцілення його німої дочки водою джерела. 
          
Архістратиг Михайло, з'явившись в сонному баченні батькові німої дівчини, ще не освіченому святим Водохрещеням, відкрив йому, що його дочка отримає дар мови, випивши води з джерела. Дівиця дійсно отримала при джерелі зцілення і почала говорити. Після цього дива батько з дочкою і все його сімейство хрестилися, і ретельністю вдячного батька був споруджений храм на честь святого Архистратига Михаїла. До джерела стали приходити за зціленням не тільки християни, але й погани багато хто з язичників відрікалися від ідолів і зверталися до віри в Христа. 

У храмі святого Архистратига Михаїла в продовження 60 років виконував паламарське служіння благочестива людина на ім'я Архіп. Проповіддю про Христа і прикладом свого життя він богоугодним багатьох язичників приводив до віри в Христа. У своєму озлобленні на християн взагалі, і в першу чергу на Архіпа, який ніколи не виходив із храму і був зразковим служителем Христовим, язичники задумали знищити храм і одночасно погубити Архіпа. Для цього вони поєднали в одне русло дві гірські річки та направили їхнє русло на храм. Святий Архіп щиро молився Архістратигу Михайлу про запобігання лиха. За його молитву біля храму з'явився Архістратиг Михаїл, який ударом свого жезла відкрив у горі широку розколину і наказав полинути в неї водам бурхливого потоку. Таким чином храм залишився неушкодженим. 

Побачивши таке дивне чудо, язичники в страху тікали, а святий Архіп і ті, що зібралися до храму християни славили Бога й дякували святого Архистратига Михайла за допомогу. Місце ж, де сталося диво, одержало назву Хони, що означає «отвір», «розпадина».

Переглядів: 1074 | Додав: Православна | Дата: 14.09.2009 | Коментарі (0)

             ЩО ТАКЕ ХРЕЩЕННЯ?

   Хрещення — це церковне таїнство, під час якого людина очищується від первородного гріха і народжується для життя духовного, стає членом Церкви Христової.  Таїнство Хрещення може звершуватися над людиною тільки раз у житті. Хрещення немовляти здійснюється за вірою батьків і хрещених. На них покладений святий обов’язок навчити дитину істинній вірі, допомогти стати справжнім членом Церкви Христової. Першим обов’язком хрещених батьків є свідоме й відповідальне ставлення до Таїнства Хрещення. Хрещених ви можете обрати самі. Головне, щоб вони були православними й у подальшому допомагали вам насамперед у християнському вихованні малюка, а не тільки у якихось життєвих ситуаціях. Треба розуміти, що, запрошуючи когось бути хрещеним для своєї дитини, ви обираєте для неї духовного наставника, взірець позитивних якостей і просто близьку людину, з якою вона спілкуватиметься протягом життя. Пам’ятайте: хрещеними дитини не можуть бути її рідні батьки, подружжя, психічно хворі люди, малолітні, а також ченці або черниці. Щодо запрошення кількох пар хрещених для однієї дитини, то це є місцевою народною традицією в деяких регіонах України. Церковними правилами таке не передбачено. Слід взяти до уваги, що в подальшому хрещені батьки не можуть одружитися.

НАША ДИТИНА ДУЖЕ ХВОРА, ЧИ МОЖЕМО ЗАПРОСИТИ СВЯЩЕНИКА ДОДОМУ?

Таїнство Хрещення вдома, здійснене священиком, має таку ж силу, як і в храмі. До того ж, за відсутності священика небезпечно хвора людина може бути охрещена дияконом, псаломником і навіть мирянином: чоловіком або жінкою.

Мирянин, який взяв на себе відповідальність звершення таїнства, має бути хрещеним. Під час таїнства він повинен правильно промовити тайнозвершувальні слова: «Хрещається раб Божий (або раба Божа, називає ім’я) в ім’я Отця (перше занурення у святу воду). Амінь. І Сина (друге занурення). Амінь. І Святого Духа (третє занурення). Амінь».

Якщо людина, котру охрестили, одужала, треба разом з тим, хто хрестив, прийти до священика. Він переконається, що Хрещення було звершено правильно, прочитає необхідні молитви і звершить Таїнство Миропомазання.

МОЯ СЕСТРА НЕ ВСТИГЛА ОХРЕСТИТИ НЕМОВЛЯ, ДИТИНА ПОМЕРЛА. ЯК ТЕПЕР МОЛИТИСЯ ЗА НЕЇ?

Молитися за таку дитину можна тільки вдома, постійно звертаючись до милості Божої і пам’ятаючи, що вона не має меж.

НАВІЩО НА 40 ДЕНЬ ЖИТТЯ МАТИ ПОВИННА ПРИНЕСТИ НЕМОВЛЯ В ХРАМ?

40-денний термін, після якого жінка-породілля разом із немовлям приходять до храму, є давнім церковним звичаєм, встановленим за прикладом і на згадку про принесення до Єрусалимського храму Богонемовляти Ісуса Богородицею.

За канонами Святої Церкви, робиться це по закінченні тілесного очищення матері після пологів та вслід за хрещенням дитини.

Під час приходу до храму здійснюється воцерковлення дитини. Хлопчика священик заносить в олтар, а дівчинку благословляє перед іконою Божої Матері. За встановленим чином, священик разом із матір’ю, яка стоїть поруч, читає особливі молитви, в яких приносить подяку Богові та закликає на неї Його ласку. І мати, і дитина отримують благословення від священика. Мати — на добродійне життя, немовля — на тілесне та духовне зростання. З цього дня жінка вже може відвідувати богослужіння та причащатися.

 МЕНЕ ЗАПРОШУЮТЬ БУТИ ХРЕЩЕНИМ, АЛЕ В МЕНЕ ВЖЕ Є ЧЕТВЕРО ХРЕЩЕНИКІВ, ЧИ МОЖУ ВІДМОВИТИСЬ АДЖЕ КАЖУТЬ ЩО ЦЬОГО РОБИТИ НЕ МОЖНА?

 Ви повинні усвідомлювати, що хрещені батьки несуть відповідальність перед Господом за своїх хрещеників. Тож якщо ви не відчуваєте в собі сил піклуватися про внутрішній стан дитини, православне виховання, молитися за неї, то краще відмовитися. ... Читати далі »

Переглядів: 520 | Додав: Православна | Дата: 08.09.2009 | Коментарі (0)

 

 Кожного року на початку осені ми сумуємо з приводу мученицької кончини Іоанна Предтечі - усікновення його чесної глави. Про Святого Пророка Іоанна віщував пророк Ісайя, що він прийде приготувати дорогу грядущому Господу. За свідченням святого євангеліста Луки, народження Пророка й Хрестителя Іоанна було сприйнято всіма близькими людьми з радістю і надією на спасіння.


Погляньмо, брати й сестри, на лик великого угодника - Предтечі та Хрестителя Іоанна. Про нього Сам Христос говорив, що з усіх народжених на Землі він - найбільший. Він суворий подвижник. Життя його - суцільний подвиг. Він носить тільки необхідний одяг, покриваючи своє тіло шкірою верблюда й підперезаючись широким поясом. Живе в пустелі. Харчується тільки диким медом і акридами. Він не п'є вина. Він у подвизі усамітнення готує себе для великої справи - приготувати серця й уми людей до прийняття Христа Спасителя. Бог благоволив вибрати Предтечею обіцяного Месії саме його - великого Пророка, сильного духом подвижника, земного ангела, світоча Світла, ангела у плоті.


Предтеча Іоанн з усією ревністю проповідує покаяння, запальним своїм словом навертає уми й серця заблудлих іудеїв, викриває в гріхах і пороках як простих людей, так і сильних світу цього; тих, хто покаявся, хрестить у водах Йордану. Він, викривач неправди, мученицьки постраждав за правду. Церковна іконографія у так званому Деісусному чині зображає Предтечу першим, після Богоматері, яка стоїть поряд із Христом Спасителем, Царем Слави, в постійній молитві за світ і людей. Він - останній пророк Старого Завіту й перший пророк-мученик Нового Завіту, найближчий друг Христа.


Церква вірить в його молитви і звертається до них. Коли ми, віруючі, відзначаємо те чи інше християнське свято, молитовно вшановуємо того чи іншого Божого угодника, ми не тільки віддаємо йому хвалу і прохання, але й намагаємося, чи, принаймні, повинні намагатися наслідувати його. Кращим даром святому, якого прославляємо, буває наше прагнення наслідувати чесноти його, наслідувати його віру, надію і любов. 


У чому ж, брати й сестри, ми можемо наслідувати найбільшого з усіх народжених? Перш за все, потрібно просити його молитовної допомоги у справі нашого вдосконалення, вникаючи у життя, подвиги і святість великого Предтечі. Ми не можемо бути ангелами у плоті, бо ми дуже слабкі й немічні. Але ми можемо боротися, як боровся він, живучи в пустелі, зі своїми порочними думками.


Слово Боже говорить, що від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюби, любодіяння, лжесвідчення, хула. Ми будемо спадкоємцями Предтечі, якщо боротимемося зі своєю гордістю. Гордість скинула ангелів з неба в пекло. Вона принижує й губить кожну людину. Борячись з нею, необхідно виховувати в собі смирення Предтечі, бо воно возвеличує і рятує людину.


Наслідуючи великого Предтечу, необхідно стримувати свій язик, просити Бога, щоб Він поставив сторожу устам нашим, щоб з них не виходило ні слова роздратування, чи осуду, чи порочного міркування, чи прокляття. Усякому зусиллю людському до добра і благочестя сприяє допомога Божественної благодаті й допомога прославлених Церквою святих угодників Божих.


Нехай же молитовне заступництво і допомога найбільшого Пророка Божого, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна допоможе нам відкинути спокуси пітьми і приєднатися до сил світла, щоб достойно і праведно славити трисвяте ім'я Боже і святих Його угодників.


Амінь.

(офіційний сайт УПЦ).


Переглядів: 623 | Додав: Православна | Дата: 07.09.2009 | Коментарі (0)

Щиро вдячні тим людям які чинять добро, жертвуючи на розбудову церкви, а в тайні здійснюють великий заповіт Христа Спасителя бути світлом і сіллю землі, творити діла благі. Нехай Господь наш, Ісус Христос, що воскрес із мертвих, пошле всім жертводавцям радість, душевний мир, здоровя, довгих літ життя

Стороженко Оксана 200 грн                                                                         

Ковалик Василь 150 грн

Косолапов Петро 200грн                            

Ковальчук Святослав 200 грн 

Карпенко Людмила 100 грн 

Стасишин Надія 150 грн 

Сидорчук Марія 285 грн 

Мала Ніна 90 грн 

Бойко Наталія 220 грн 

Забачинська Надія 200 грн 

Цюпак Тетяна 420грн 

Крива Галина 400грн 

Сусляк Володимир 400 грн 

Гуменюк Тоня 235 грн 

Сосніцка Марія 700 грн 

Хлівецька Віра 450 грн 

Кучерява Ольга 100 грн 

Гевал Надія 200 грн 

Ліпіліна Ліля 100 грн 

Михайлюк Люба 200 грн 

Демчишин Андрій 250 грн 

Макогончук Надія 100 грн 

Матвейшина Тамара 150 грн 

Демкович Галина 140 грн 

Пікас-Стрілець Ольга 

(уродженка Львівської області с. Повергів) 220 грн 

Олійник Ніна 100 грн 

Поплавська Леся 200 грн 

Борецька Алла 400 грн 

Кулик Галина 200 грн 

Гуменюк люба 100 грн 

Равлюк Марія 200 грн 

Штогрин Віктор 310 грн 

Москальчук Анастасія 100 грн 

Загранюк Галина 50 грн 

Яцук Галина 120 грн 

Хоптяр Галина 250 грн 

Муляр Олександра 50 грн 

Польова Алла 40 грн 

Кисіль Люся 70 грн 

Лучко Валентина 1.150 грн 

Кукуруза Анна 20 грн 

Гуменюк Людмила 170 грн 

Максимова Людмилала 220 грн 

Гірик Алла 40 грн 

Парафіяни пер. ім. Ватутіна 290 грн 

Браженко Марія 70 грн 

Мартиненко Марія 240 грн 

Слимко Ганна 70 грн 

Мазур Люба 100 грн 

Тищук Стефа 200 грн 

Довжна Марія 50 грн 

Корнієнко Марія 160 грн 

Гура Віра 50 грн 

Бондаренко Галина 50 грн 

Вараниця Галина 20 грн 

Лахтерман Клава 20 грн 

Водзянська Надія 20 грн 

Печайко Надія 20 грн 

Розпаченюк Тамара 200 грн 

Якубишина Тетяна 200 грн 

Халаменда Валентинв 50 грн 

Швець Володимер 50 грн 

Сваченко Галина 20 грн 

Шкільняк 10 грн 

Боднар Ніна 20 грн 

Смачук Євгенія 100 грн 

................................Завдяки цим родинам був розписаний наш храм.......................................................

................................................Спаси Вас Господи!.................................................................................



Переглядів: 718 | Додав: Православна | Дата: 06.09.2009 | Коментарі (0)

Дорогі першокласники! Ви йдете назустріч сонцю й мріям, вас чекають казки всі дива. Наші сонечка ви запорука всім надіям. Хай же буде вам дорога ця легка. Ви сьогодні як промінчики ранкові усміхаєтесь радієте усі, в ваших ручках квіти веселкові, а сердечка наче вогники ясні. Матінкою вишитий рушник, хай простелиться малята перед вами і благословення хай звучить всіяне пшеницею й житами. Хай з легкої отчої руки, путь проляже вам у знань країну. Гордо й впевнено крокуйте малюки,ви для мам і тат надійна зміна. В добру путь з Богом!

   
Благословення першокласників в Ярмолинецькій
                                          ЗОШ №2                                           

   

 

Переглядів: 718 | Додав: Православна | Дата: 01.09.2009 | Коментарі (0)




Образ Богородиці допоміг жінці здолати страшну хворобу… 


…Протягом тижня жителі містечка Ярмолинці, що на Хмельниччині, поспішали до храму Преображення Господнього, аби подивитися на диво – миротворчі крапельки на ликові Володимирської (Вишгородської) ікони Божої Матері. За переказом, оригінал цього образу святий Лука написав на дошці столу, де трапезували Христос, Богоматір та Йосип Обручник... 1131 року список тієї ікони подарували князеві Мстиславу, а Андрій Боголюбський приніс її до Володимира й побудував для неї храм… Відтоді святиня отримала назву Володимирська й служила благословенням для великих правителів у всіх найважливіших віхах їхнього життя. Перед нею піддані присягали на вірність Вітчизні, російські монархи приймали священне вінчання та миропомазання на царство, а під час виборів митрополитів та патріархів Володимирська ікона була поручителькою та благословенням. Відтак є в цього образу безліч списків, які теж славились чудотвореннями… 
Одну з копій Володимирської Божої Матері п’ять років тому придбала хмельничанка Світлана Михайлюк. Жінка купувала ікону на замовлення священика, який проживає у Польщі… Допоки не було можливості передати образ за визначеною адресою, часто перед ним запалювала свічку й молилася… Якось пані Світлана вирішила сфотографувати нове придбання, утім жодна зі спроб не вдавалася... Жінка вирішила: ці невдалі світлини не що інше, як знак. Відтак несподівано для самої себе мовила перед іконою: «Напевно, ти хочеш, щоб я залишила образ собі?». Після того надумала зробити ще одне фото – усе вийшло. Збагнула, що то відповідь на її запитання, й вирішила: Божа Мати залишиться у неї вдома… 


ЧОГО ТАК ПЛАЧЕ БОЖА МАТИ… 

Життя пані Світлани завжди було сповнене щирої віри в Бога. Жінка жила з того, що продавала церковні речі. Попри те, що самотужки виховувала двох дітей, встигала й по господарству поратися, і до церкви піти, де співала у хорі. А Володимирська ікона, що тепер була в її оселі, стала чи не найпершою помічницею у всіх діяннях… 
Диво на святому лику пані Світлана помітила минулого літа. Зрозуміла, що ікона замироточила, утім пояснити причини не могла. Увечері того ж дня почула про Ожидівську фосфорну аварію. З трепетом у душі почала спостерігати за іконою: уже за три дні на образі з’явилося чотири потоки. 
– Того дня я тільки-но повернулася з вечірньої служби, увійшла до кімнати й відчула сильний, але дуже приємний запах. На поличці, де стояла ікона, з’явилися цілі озерця, – пригадує хмельничанка. – Але вельми сильно заплакала Божа Мати дев’ятого листопада. Як виявилося, того дня у Донецькій області загинули шахтарі, а в Чорному морі затонуло п’ять танкерів... Я збагнула, що сльози на образі попереджали про небезпеку. 
Минуло ще трохи часу, і почала темніти золота фарба на німбі. Рідні розцінили це як попередження, але ще не знали, про що саме їм хоче сказати Матінка Божа. 


І НАГОДУЄ, І ЗІГРІЄ, І ВІЗЬМЕ У СВОЇ ОСЕЛІ… 

Світлана занедужала. Постійно боліла голова, різко погіршився зір... Лікарі повідомили жахливе: пухлина мозку, потрібна термінова операція, адже зору залишилося усього десять відсотків... Стало зрозуміло, про що так хотіла попередити Небесна Покровителька... 
…Цей сон пані Світлана переповідає з особливими почуттями. А наснилося їй якось, що сидить вона у залі очікування залізничного вокзалу в Хмельницькому, чекає черги, аби купити квиток до Москви (часто туди мандрувала: закуповувала церковне приладдя. – Авт.). Несподівано до неї підійшла жінка у незвичайному вбранні, сіла поряд. 
– Куди їдеш? – запитала. 
– Хочу взяти квитки до Москви, бо привожу звідти церковні речі. А ви куди? 
– А я прийшла до тебе. Візьми мене на ніч... 
– Не можу, бо щойно переїхала з дітьми на іншу квартиру, тож вас не буде навіть де спати покласти... До того ж із продуктами сутужно... 
Незнайомка взяла її за руку (крізь сон Світлана відчула ніжний, приємний дотик) і промовила: 
– Я тебе і нагодую, і зігрію, і візьму в свої оселі… 
Коли жінка прокинулася, то зрозуміла, що не лежить на матраці на підлозі, а стоїть на колінах перед іконою Божої Матері… 
Тому, дізнавшись про тяжку хворобу, Світлана не втратила сили духу. Її підтримували близькі й знайомі, щоправда, найбільше надихав оберіг Божої Матері… Жінка віддавала ікону до різних церков, бо зрозуміла, що такий скарб не має ховати вдома: святиню мусять бачити й молитися до неї. Саме таким чином потрапила ікона до Ярмолинців. До слова, під час служби в місцевій церкві теж сталося маленьке диво: потемнілий німб почав відновлюватися спершу невеличкими плямками, а потім і весь засяяв… Багато прихожан відчули полегшення після хвороб, дехто знайшов сили для розв’язання проблем, які здавалися нездоланними… Сама ж пані Світлана готувалася до операції... 
…З місцевим отцем Миколаєм та його дружиною Галиною Миколаївною ми поїхали відвідати пані Світлану після операції. Коли познайомилися, зрозуміли, чому саме в домі цієї жінки замироточила ікона: в її глибоких блакитних очах стільки сили, впевненості, стільки чистоти, відданості й віри у Боже Слово! Ми довго розмовляли. Світлана розповідала про перебування в лікарні, про те, як несла до людей православне віровчення, читала молитви хворим у палаті, співала церковні пісні, як молила Бога про спасіння своє й усіх людей, що так цього потребували. Показувала світлину ікони Божої Матері, яка потічками сліз застерігала від біди. Фото, що завше мала при собі, Світлана прикладала до хворого місця, аби зменшити біль. Поділилася й тим, як здивувалися лікарі, мовляв, так успішно минула операція, – огляд засвідчив, що невдовзі можливе відновлення зору... 
…Їхали додому з піднесеними почуттями. Ні, таки не кількість банкнот визначає зміст людського існування. Щось набагато вище, духовне, що часто ігноруємо... А з ікони споглядала Матінка Божа, не приховуючи благодатних сліз. Подумалося, що тепер вона плаче від радості... 




Алла ГУМЕНЮК, Хмельниччина

Переглядів: 1263 | Додав: Православна | Дата: 30.08.2009 | Коментарі (1)

                                                          

 Вже стало традицією в нашому храмі , благословляти дітей на новий навчальний рік. Cьогодні в день свята Успіння Пресвятої Богородиці діти разом з батьками прийшли в храм щоб висповідатись, причаститись Святих Тайн і отримати благословення на початок нового навчального року.

                                                              

                                                                    

      

                   

Переглядів: 415 | Додав: Православна | Дата: 28.08.2009 | Коментарі (0)

« 1 2 ... 26 27 28 29 »
Форма входу
Пошук
Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Наші реквізити
Рахунок №26001052402427
Храм Преображення Господнього
УПЦ Київського Патріархату
Код 25889374
Банк:
Хмельницька філія Приватбанку
МФО 315405
м.Хмельницький
Міні-чат

Copyright MyCorp © 2017 Сайт управляється системою uCoz