shapka 2014

Ярмолинці Православні
П`ятниця, 29.03.2024, 16:54
cмт. Ярмолинці. Парафія Преображення Господнього УПЦ КП...
Меню сайту
Опитування
До якої з конфесій Ви належите?
Всього відповідей: 378
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Настоятель парафії

Митрофорний протоієрей Миколай Ковалик. Адреса: вул.Чапаєва 51.тел.2-15-71
Друзі сайту

 Село Мшанець, що на Теребовлянщині

Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста над Нічлавою

 Храм Преображення господнє

cerkva.te.ua

Село Молодків. Неофіæйний сайт села Молодків

Вас вітає парафія Всіх Святих Землі Української bogoslov.cv.ua Текст заміщення

Головна » Архів матеріалів

Вітаємо хористку церковного хору Кулик Галину Володимирівну,З Днем Народження!

З вітанням друзів та гостей.

Хай незліченні будуть роки

Багаті сонцем та добром,

Веселим спів, легкими кроки,

Хай доля сповниться добром.

Хай кожна днина буде гожа,

Нехай благословить Вас Мати Божа,

Нехай Ангел Божий поруч Вас крокує,

А Господь многая літ дарує!

Благослови, Ісусе милий,

На хліб, на радість, на життя.

Щоби в здоров’ї, щасті й силі

На радість Господу і людям

Ви ще співали літ до ста.

З пов. отець Миколай та парафіяни.     
Переглядів: 593 | Додав: Православна | Дата: 26.03.2010

ХРЕСНА ДОРОГА

Слідами людського терпіння
Вступна молитва

Хресна Дорога – це дорога всіх людей, але передусім людей хворих, яким дуже важко нести свій хрест. Тільки допомога Бога, який став нашим братом, як людина, і перший ніс хрест із любові до нас, може полегшити нам терпіти з Ним і для Нього.

Всемогутній і вічний Боже, Ти дав людям за взірець Христа, Свого Сина, нашого Спасителя, який став людиною і принизився аж до хресної смерти. Вчини, аби ми у хвилини важких життєвих терпінь випробувань внутрішньо брали участь у Його спасенній Муці і доступили слави Воскресіння. Через Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.


СТАЦІЯ І                                


Ісуса засуджують на смерть

"Слава страстям Твоїм, слава довготерпінію Твоєму, Господи”.

Ісусе, Ти став перед судом людини, Хоч Ти є Предвічний Бог – сама правда.

Ти вмів говорити, як ніхто з людей, але не скористався силою слова. Ти, Слово Боже і відвічна Мудрість, промовив до всіх найпереконливішою мовою – терпінням. Ти хотів нас, вразливих на справедливість і кривду, навчити глибини мовчання.

Ми є найближче до Тебе, якщо в терпінні вміємо мовчати. Царство Боже будується у тиші. Мій Спасителю, Ти стояв перед Пилатом і мовчав.

Стань при мені, коли прийдуть тяжкі дні випробувань і терпінь. Хорони мене від бунту, жалю, замкнутості серця. Дай мені Твого Духа.

Будь зі мною, Христе, засуджений і терплячий. Вірю, що у час випробувань мені допоможе Твоя Всемогуча Божа рука.

"Отче наш…”, "Богородице Діво…”,

"О Маріє, тебе прошу,

Хай Ісуса рани ношу

В своїм серці і душі”.

"Претерпівий за нас страсти, Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй нас”. ... Читати далі »
Переглядів: 2390 | Додав: Православна | Дата: 19.03.2010

-У мене на душі спокійно,коли усі вдома,коли знаю,що всі здорові та задоволені,-каже Галина Ковалик,обіймаючи поглядом своїх домашніх

 Чоловік та четверо синочків-величезний скарб,яким Бог нагородив цю красиву молоду жінку.Відчуття справжньої родини,де панує любов та взаємоповага живе у їхньому будинку.Десятикласник Ігор, як старший брат,навчає молодших правильно розподілити час,щоб встигнути підготувати уроки,зайнятися улюбленою справою та тримати у порядку робоче місце, сам юнак захоплюється комп"ютерною технікою та фотографією. Молодший, Василь ,навчається у восьмому класі,а повернувшись із шкільних занять, охоче допомагає батькам по господарству.Веселий та верткий Андрійко-першокласник.Він лише почав пізнавати ази наук,але впевнено відповідає,що навчатися йому дуже подобається. Наймолодшому,Владикові,всього рік та кілька місяців.Перші слова,перші кроки...Може не завжди вдалі,але поруч-надійна підтримка матусі,татка та братиків.А це , ой як багато.

  Голова цього чималенького сімейства -Микола Михайлович,відомий у райцентрі як настоятель церкви Преображення Господнього Української Православної Церкви Київського Патріархату отець Миколай. Про сім"ю та роль жінки у ній він говорить-Здавна існує твердження.що три кути в домі тримає жінка.І це справді так. Чоловік завжди має турботи, більш зайнятий на роботі.А всі клопоти по дому лягають на тендітні жіночі плечі. Тому не випадково в Україні її величають Берегинею.Традиційно на свята рід завжди збирається у бабусі-найстаршої у сім"ї. Так є і в нашій родині.Якщо ж старійшина помирає- все обривається. Тому роль жіночого начала величезна. Саме від її сумління залежить все у родині.

  У сім"ї Коваликів до матері особливе,шанобливе ставлення. "Мої хлопці",-так напівжартома з теплотою називає Галина Миколаївна любих домочадців.А заодно наполегливо навчає їх працювати на городі,доглядати домашніх тварин, тримати лад у будинку. Особливо усім до вподоби поратись біля землі.І з ранньої весни садиба потопає в квітах, брунькує молодий сад, рум"яніють на грядках різні види полуниці, міцніє лоза дванадцяти видів винограду. У цій роботі зайняте все сімейство.А після напруженого робочого дня єднаються душами у спільній молитві, яка стала родинною традицією.

Алла Гуменюк(газета "Вперед")

Переглядів: 811 | Додав: Православна | Дата: 12.03.2010

Кожного Великого посту ми зустрічаємо хрестопоклiнну неділю. Її чекаємо із надією на допомогу у цій 40-каденній дорозі.
Трохи дивно… У нашому житті вислів «зустріти хрест» не завжди сприймається добре. Побажання «мати хрест у житті» прирівнюється до прокляття. Це ще раз показує як ментальність цього світу різниться від духа Божого.
У цю неділю ми не тільки зустрічаємо хрест, але ще й віддаємо йому честь. Його величаємо, його цілуємо. Як би римляни того часу побачили нас, то дивувались би. Бо саме хрест вважався прокляттям для людини.
Бог освятив це знаряддя смерті і підніс його гідності животворного дерева. Там, де приходить Бог, там починається життя. Тому, для нас хрест має бути благословенням, джерелом наших сил, нашого духовного життя.
Дерево залишилось деревом
Зміна сталась в тому, що це дерево символізувало. Символізувало ганьбу і позор, приниження і важку смерть. Кожен, хто дивився на хрест, мав мати страх, щоб йому не попасти на це місце муки. Хресна смерть вважалась найжорстокішою смертю.
Ісус прийняв цю найжорстокішу смерть і перемінив відношення до терпіння. Більше того, Ісус каже: "Хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене не достойний” (Мт. 10.38).
І ось ми уже в середині Великого часу очищення. Стоїмо і дивимось на хрест. Перед нами стоїть цей самий вибір: взяти і піти за Христом, або ж залишитись спостерігачем.
Повинні пам’ятати, що кожен, хто хоче наслідувати Христа, має, найперше, зректись самого себе. "Коли хто хоче йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та йде вслід за Мною” (Мт. 16.24).
Зрозуміти Бога, можна тільки чистим серцем. Очищення серця, найперше, починається від зречення самого себе. Від зречення своїх переконань і принципів, від основ і принципів свого життя.
Цим зреченням Христос не заперечує всі наші цінності. Він лише запрошує перевірити їх і доповнити Євангельським Духом.
Після навернення наші терпіння та труднощі, як і хрест, можуть залишитися на зовні тими ж самими, але відношення до них зміниться.
Піст – це пора нашої зміни
Знаємо багато святих, котрі робили чуда і уздоровлювали молитвою людей. Самі ж терпіли, мучились від хворіб, постійно несли хрест свого життя. Дехто із них свідчив: «Христос не прийшов, щоб зробити наше життя безтурботним. Він прийшов, щоб у наших турботах показати свою присутність. Ми не самі.»
У цей піст ми добровільно наклали на себе деякі труднощі і турботи. Це відмова від їжі, паломництво та інші духовні науки. Це також турбота про ближніх та інші діла милосердя. До цього можемо віднести все добро, що порушило нашу безтурботність і створило нам незручності.
Висновок простий. У нашому житті, ким би ми не були, зустрічаються незручності. У час Посту ми добровільно хочемо взяти на себе ці незручності і це робимо не заради нашого власного самозадоволення чи геройства. Це робимо з подяки. Благодаримо Христа за відкуплення.

Існує звичай на хрестопоклінну неділю підходити до хресного дерева, вклонятися йому і цілувати його. Це символізує наші глибокі почуття вдячності Богу за цей жест Любові виявлений на хресті. Коли цього разу будемо підходити до нього, то дивлячись на хрест, побачмо власні незручності. І так як ми будемо цілувати і благодарити Бога за той Хрест спасіння, то так цілуймо і обнімаймо хрест нашого життя, який теж має принести нам спасіння.

          

Переглядів: 850 | Додав: Православна | Дата: 06.03.2010




 Є піст тілесний, і є піст душевний. Тілесний піст є тоді, коли чрево поститься від їжі й пиття: душевний піст є тоді, коли душа стримується від злих помислів, діл і слів. Неперевершеним посником є той, хто стримує себе від блуду, прелюбодійства і всякої нечистоти. Неперевершеним посником є той, хто стримує себе від гніву, ярості, злоби і помсти. Неперевершеним посником є той, хто наклав на язик свій стримання, і утримує його від пустомовства, сквернослів’я, буйнослів’я, наклепу, осудження, помсти і всякого злого марнослів’я.

Бачиш, християнине, піст душевний. Корисним нам є піст тілесний, що служить нам для угамування пристрастей; але піст душевний незаперечно потрібний так, що і тілесний піст без нього нічого не вартий.

Багато хто поститься тілом, але не поститься душею; багато хто поститься від їжі й пиття, але не поститься від злих помислів, діл і слів, і яка для них від цього користь. Багато хто поститься через день і два і більше, але від гніву, злопам’ятства і помсти поститися не хочуть; Багато хто стримується від вина, м’яса, риби, але язиком своїм людей, подібних до себе, кусають, і яка ж їм від цього користь?

Є й такі, які часто не торкаються руками їжі, але ті ж самі руки простягають на крадіжку, пограбування чужого добра і яка ж їм від цього користь? Справжній бо і прямий піст є стримання від усякого зла.

Коли ж хочеш християнине, щоб тобі піст корисним був, то постячись тілесно, постися і душевно, і постися завжди. Коли ж ти накладаєш піст своєму чреву, то і наклади піст злим помислам і пристрастям своїм.

Нехай поститься розум твій від суєтних помислів; нехай поститься пам’ять твоя від злопам’ятства; нехай поститься воля твоя від злого бажання; нехай постяться очі твої від непотрібного споглядання: відверни очі твої, щоб не бачити непотрібного; нехай постяться вуха твої від осквернених пісень і наклепницьких нашіптувань; нехай поститься язик твій від наклепу, осудження, святотатства, брехні, сквернослів’я, і всякого пустого та гнилого слова; нехай постяться руки твої від пограбування чужого добра; нехай постяться ноги твої від ходіння на зле діло. Ухилися від зла і сотвори добро ( Пс. 33:15). Ось це є християнський піст, якого Бог наш від нас вимагає. Покайся, і стримуючи себе від всякого злого слова, діла і помислу, навчайся усякому доброму ділу, і будеш завжди перед Богом поститися.

святитель Тихон Задонський
Переглядів: 641 | Додав: Православна | Дата: 21.02.2010



Від 15 лютого до 4 квітня – свята Пасхи – триватиме Великий піст. В цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного Уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога.

Протягом посту християни не повинні вживати в їжу продукти тваринного походження – м’ясо, молоко, яйця та вироби, що їх містять. Великий піст відноситься до суворих постів, а тому за церковним Уставом під час нього не повинна вживатися риба, крім свята Входу Господнього в Єрусалим (28 березня). Обмежується також вживання олії, яку Устав дозволяє лише у суботу та неділю. На час посту ті, хто перебувають у шлюбі, повинні утриматися від статевих відносин.

На практиці більшість християн дотримуються більш помірного посту, тобто вживають рибу і олію (крім середи і п’ятниці). Є також ряд обставин, які дозволяють людині послаблювати свій піст – хвороба, важка фізична праця, похилий вік, перебування в дорозі. В таких випадках суворість посту може бути послаблена – наприклад, може вживатися молоко – але для цього необхідно звернутися за благословенням до священика, разом з яким визначити міру послаблення посту. Також від посту звільняються вагітні жінки, малі діти та ті, хто з вагомих причин не має можливості сам обирати, чим йому харчуватися – наприклад особи, які перебувають у відрядженні. ... Читати далі »
Переглядів: 900 | Додав: Православна | Дата: 15.02.2010

Сьогодні православні відзначають Прощену неділю. Це останній день перед Великим постом, який триватиме сім тижнів.

Цього дня людям слід пригадати всі образи і несправедливість, спричинені близьким, і вибачитися перед ними і самим від щирого серця їх пробачити. У церкві говорять: для того, щоб Господь нас простив, ми самі повинні не тримати зла на людей. Усе це потрібно зробити, щоб у Великий піст, що починається з 15 лютого, вступити з примиренням і зосередитися на духовному житті, а потім з чистим серцем зустріти Великдень - день Воскресіння Христового.

Просити вибачення потрібно не формально, а щиро, з любов`ю, у тих, хто кривдить нас, і тих, кого ми образили. Саме у тих, перед ким ми маємо провину, просити вибачення найважче 

Цього дня в церквах на літургії читається Євангеліє з частиною з Нагірної Проповіді, де йдеться про прощення образ ближнім, без чого ми не можемо одержати прощення гріхів від Отця Небесного, про піст, і про збирання небесних скарбів.

Остання неділя перед початком Великого посту іменується Церквою Тижнем сиропусним, оскільки саме сьогодні закінчується вживання в їжу молочних продуктів.
Переглядів: 1073 | Додав: Православна | Дата: 13.02.2010

15 лютого, православні відзначають свято Стрітення Господнього.Але в звязку з тим,що цього року, з 15 лютого починається Великий піст-свято перенесено на неділю-14 лютого(таке перенесення відбувається приблизно раз в 100-150 років.


У цей день віряни згадують одну з найважливіших подій земного життя Ісуса Христа. Відповідно до Євангелія, на сороковий день після народження Ісуса, Пресвята Діва Марія і праведний Йосип принесли дитину в ієрусалимський храм, щоб, за звичаєм, "поставити перед Господом".

У храмі до них підійшла благочестива людина на ім'я Симеон, який мав одкровення, що він не помре, поки не побачить Спасителя світу. Симеон довго чекав виконання Божої обіцянки - він жив близько 300 років. У храмі Симеон взяв на руки Ісуса, благословив Бога і сказав: "Господи, тепер Ти відпускаєш мене із цього життя в прийдешнє, як обіцяно Тобою мені, і я тепер помру спокійно, тому що на власні очі бачив Спасителя світу".

Цей день можна назвати зустріччю Старого і Нового Завітів. Саме слово "стрітення" у перекладі сучасною українською мовою означає "зустріч". Праведники Старого Завіту - Симеон і пророчиця Анна - удостоїлися честі зустріти в храмі носія Нового Завіту, в особі якого вже зустрілися Бог і людина.
 За церковними канонами, після народження Ісуса Діва Марія саме в цей день переступила поріг церкви. 


Празник Стрітення заснований на події з життя Спасителя, яку описав євангелист Лука. Закон Мойсея приписував, щоб кожна жінка після народження дитини сорок днів не входила до храму, бо в той час вона вважалася нечистою. Ці сорок днів називалися днями очищення. Після них мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила жертву. Пречиста Діва Марія, як Божа Мати, не була зобов’язана до обряду очищення, бо освятилася Христовим Різдвом, але, незважаючи на це, його здійснила.

На Стрітення в усіх храмах священики здійснюють обряд освячення води та свічок. Стрітенська свічка має особливу силу: вона захищає помешкання від грози і пожеж. «Світло свічки є символом Ісуса Христа, який сказав: «Я є Світло світу». Тому ми в молитві на освячення свічок звертаємось до Господа: «Господи, Ісусе Христе, Світло правдиве, що освітлює кожну людину, яка приходить на цей світ! Пошли своє благословення на свічки оці й освяти їх світлом благодаті своєї».

Коли в душі неспокій або труднощі у житті, священик радить запалити стрітенську свічку перед іконою і звернутися в молитві до Бога. Ця свічка приносить заспокоєння і душевний мир. Вона має силу проганяти злих духів, тому її використовують при освяченні житла.

 Стрітенські свічки не лише дають молодятам під час шлюбу, а й зустрічають ними новонароджених. Їх запалюють і тоді, коли збираються в далеку дорогу або в родині сталося якесь горе чи визначна радісна подія. Якщо хтось не знає, як чинити в тій чи іншій ситуації, стрітенська свічка допомагає зробити правильний вибір.





На Стрітення також освячують воду, яка, як і йорданська, є помічною при різних недугах, негараздах у родині, вона оберігає від «злого» ока. Свяченою водою напувають худобу, кроплять подвір’я. Особливе значення стрітенська вода має для пасічників – нею кроплять вулики з бджолами, і саме від цих сімей відбирають віск для виготовлення стрітенських свічок.

Переглядів: 1379 | Додав: Православна | Дата: 12.02.2010

  

Св. Василій Великій

Св. Григорій Богослов

Св. Іван Золотоустий


«Празнує днесь Церква визначне торжество трьох Учителів, вони бо укріпили Церкву своїми божественними догматами». (Сідален утрені празника).

30 січня (12 лютого) святкуємо пам'ять трьох великих і дуже визначних ієрархів, учителів, проповідників і Отців Східної Церкви: св. Василія Великого, св. Григорія Богослова і св. Івана Золотоустого. В нашому народі цей празник знаний, як свято «Трьох Святителів». Три отці - ієрархи-святителі це провідні вчителі віри, святості й науки Христової Церкви. Вони передали нам чисту віру Нікейського Собору, вони пояснили нам догмати про Святу Трійцю, Христове Божество та Пресвяту Євхаристію. За їхні заслуги наша Східна Церква називає їх у своїх Богослужіннях рівноапостольними, органами Святого Духа, колонами Церкви та вчителями вселенної. Всі вони жили в четвертому столітті — золотому віці християнської віри. Св. Василій і св. Григорій це сини славної Каппадокії, в Малій Азії, друзі і майже однолітки. Св. Іван Золотоустий — з Антіохії і був молодший від них на 20 років. Всіх їх єднала апостольська ревність за святу віру і спасіння душ.

Особи Трьох Святителів

Св. Василій Великій (329-379)

Його батьки і його діди це визначні патриції, заслужені і впливові люди та безстрашні визнавці святої віри. Св. Василій мав надзвичайні здібності, кмітливість, велике прагнення до знань. Заможне положення його батьків, відкрили йому дорогу до найвищих і найславніших шкіл і професорів того часу. Англійський історик Ф. Форвар описує особу св. Василія так: «Його риси і статура, його струнка постать, розумне обличчя, кмітливість, серйозна поведінка — свідчили про його шляхетне походження. Цілеспрямованість його характеру обеззброювала його ворогів і прихиляла приятелів.»



Св. Василій від дитинства аскет і великий богослов. Будучи архієпископом Кесарії у Каппадокії, він проявив себе як геройський оборонець святої віри, добрий організатор, знаменитий оратор-проповідник, визначний письменник, реформатор Богослужіння і Святої Літургії, ревний опікун сиріт та убогих, законодавець монашого життя в монастирях. За його заслуги свята Церква дала йому титул Великого. Його пам'ять святкує наша Церква в день його смерті 1, (14) січня.

 Св. Григорій Богослов (326-390)

Його батько, також на ім'я Григорій, був єпископом у Назіянзі в Каппадокії. Ще до його народження, його побожна мати Нонна дала обітницю віддати дитину на служіння Богу. Тому, коли вручаючи синові Святе Письмо, вона сказала: «Як обіцяла, приношу тебе Богу, тож сповни моє бажання. Ти народився у наслідок моїх молитов. І за це тепер молюся, щоб ти був досконалий. Вручаю тобі, мій сину, цей дорогоцінний скарб, орудуй ним через ціле своє життя, а в майбутньому отримаєш ще більші блага».

Як св. Василій так і св. Григорій здобув вищу освіту. По дорозі до Афін, його корабель в морі потрапив у шторм. Він тоді ще не був похрещений, і у страху перед тим щоб не померти нехрещеним, він склав обітницю, якщо він врятується, то присвятить себе служінню Богу. В Афінах він зустрів св. Василія і вони стали кращими друзями на ціле життя. Про їхнє життя в Афінах він коротко каже: «Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи на науку».

Його батько, що був єпископом, висвятив його на священика, а пізніше св. Василій призначив його єпископом Сазіми. Св. Григорій через кілька років став архієпископом Константинополя. Він відзначився, як глибокий проповідник, його проповіді це мистецькі перлини й архітвори риторики. Св. Григорій це великий проповідник Святої Трійці. Догмат про Святу Трійцю він кладе в основу християнської релігії. За свої богословські науки дістав назву Богослова. Візантійці називали його християнським Демосфеном.

Св. Григорій — від народження тихий, ніжний, співчутливий. Завжди мріяв про життя в молитвах на самоті.. Він залишив після себе духовну спадщину – це проповіді, поезії і листи. Написав прегарне Надмогильне Слово в честь свого друга св. Василія Великого та в честь свого батька - єпископа Григорія. Пам'ять його смерті святкуємо 25 січня.

  Св. Іван Золотоустий (347-407)



 Він народився в великому місті Антіохія. довгі роки був там, як активний і побожний священик і невтомний проповідник. Проповідь була важливою частиною його життя і душі. «Не можу провести й одного дня, — каже він своїм вірникам, — не нагодувавши вас зі скарбів Святого Письма». Ще він говорить: «Проповідування робить мене здоровим. Як тільки починаю проповідувати, то зникає всяка втома». Своїми проповідями він надихав і захоплював великі маси людей. У своїх проповідях і розважаннях дає гарне пояснення великої частини Святого Письма Старого й Нового Заповіту. За свої палкі і надихаючі проповіді він отримав назву Золотоустий. Св. Іван Золотоустий, як священик і як єпископ, цілком відданий Христовій Церкві. Він великий приятель і опікун убогих, вдів і сиріт. Завдяки своїм світлим талантам він став архієпископом Константинополя.

Св. Іван Золотоустий це побожний і повний жертви пастир, незрівняний проповідник, учитель віри й моралі. До нас дійшло понад 800 його проповідей, зокрема книга про священство та багато листів. На наших рідних землях ще в княжі часи його проповіді знали всі. Збірник князя Святослава з 1033 року містить у собі вибір з творів Івана Золотоустого, Василія Великого, Григорія Богослова, Афанасія Великого, Григорія Міського й інших. Його пам'ять відзначаємо два рази в році: день його смерті 13 листопада (Схід. 26 листопада) і перенесення його мощів 27 січня (Схід. 9 лютого).

Історія Празника

Празник Трьох Святителів належить до пізніше започаткованих празників Східної Церкви. Причиною започаткування цього празнику стала велика дискусія у Церкві в другій половині 11-го ст., яка полягала у тому, хто з них трьох є більш заслужений діяч Церкви. Одні вище ставили св. Василія Великого, інші св. Григорія Богослова, а ще інші Св. Івана Золотоустого. Кожен із них мав свою велику частину прихильників. Цю дискусію розв'язали самі Святителі. Вони спочатку кожен зокрема, а потім й усі три разом з’явилися Івану, єпископу міста Евхаїти, і сказали: «Ми, як один у Бога й нічого нема в нас протиречливого чи дискусійного, а кожен з нас свого часу окремо був натхнений Божим Духом. Тож нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що через нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням є всі сторони світу приводити до миру і єдності. Установи, отже, святкування нашої пам'яті в один день так, тому що ми - як одне в Бога, а ми будемо помагати прийти до спасіння тим, що святкуватимуть нашу пам'ять».

Єпископ Іван зробив, як йому поручили Святителі. А тому, що свята Церква вже святкувала в місяці січні пам'ять кожного з них окремо, то він у 1076 року назначив їхній спільний празник на 30 січня (Схід. 12 лютого). Наші літописи під 1076 роком згадують про установлення цього празника в Греції.
Переглядів: 860 | Додав: Православна | Дата: 09.02.2010



  Ми є діти українські,

Хлопці та дівчата,

Рідний Край наш - Україна,

Красна та багата.


Рідне небо, ясне сонце,

Місяць, зорі срібні,

Рідний нарід - українці

Всі до нас подібні.


Рідна віра: Свята Трійця

І Пречиста Мати.

Рідна мова: нею вчились

Бога прославляти!


Присягаем наш Край Рідний

Над усе любити,

Рідний нарід шанувати

І для нього жити.


Присягаєм - рідну віру

Завжди визнавати,

По-вкраїнськи говорити,

Молитись, співати.


Як ріка в гору не піде,

Як сонце не згасне,

Так ми того не забудем,

Що рідне, що власне.


Що нам рідне, те нам буде

І красне і гоже!

Присягаєм, що так буде

Поможи нам, Боже!

Юрко Шкрумеляк
Переглядів: 1108 | Додав: Православна | Дата: 04.02.2010

« 1 2 ... 22 23 24 25 26 ... 28 29 »
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наші реквізити
Рахунок №26001052402427
Храм Преображення Господнього
УПЦ Київського Патріархату
Код 25889374
Банк:
Хмельницька філія Приватбанку
МФО 315405
м.Хмельницький
Міні-чат

Copyright MyCorp © 2024 Сайт управляється системою uCoz