28 листопада,  минув рік з того часу, як відійшов у вічність, Сусляк Володимир Дмитрович,член спілки християнських письменників Європи, людина чистої душі, прекрасний товариш для своїх товаришів,батько для своїх дітей, добрий вчитель для своїх учнів. Людина ,яку довго памятатимуть в нашому містечку. В районному Будинку Культури відбувся літературний вечір памяті , присвячений Володимиру Дмитровичу,на якому були присутні письменники з всієї області, друзі знайомі. Звучали вірші написані Володимиром Дмитровичем, звучали вірші присвячені його Світлій памяті. Один з віршів,написаний Валентином Мазурем пропонуємо вашій увазі.

Сусляку Володимиру Дмитровичу.

Шануймося поки живем

шануймо тих,кого немає.

Бо що посієм, те пожнем,

З добра і зла мить вибираєм.

Та є ще велети земні,

Що чолом небо підпирають,

І душі плавлять у горні.

І навпростець ведуть до раю.

А коли вічність заколише,

Свіча вже догорить до тла.

Вони мов зорі серед вишень,

Освітять шлях нам серед зла.