Cело Северинівка Ямпільського району Вінницької обл. моя перша парафія. Молодим священиком після висвячення був туди направлений на служіння. це село в якому ніколи не було храму люди ходили до навколишніх сіл, тож подумав , що напевно хочуть мати і в своєму селі місце для молитви та відправлення церковних треб. Буквально за пару днів облаштував приміщення старого магазину під тимчасовий храм. Коли йшов на парафію знав що там немає церкви,тож привіз з собою Євангеліє,вінці ,кадило -подароване стареньким священиком в сусідньому селі,та все інше необхідне для служіння. Служив в пристосованому приміщенні, кожної неділі мав 2-3 прихожанина... Подумалось що не хочуть люди молитись в приміщенні !?  Просив Господа Бога в допомозі побудови храму(хай невеличкого). Місце знайшов,як на мене,ідеальне в центрі села,на підвищенні. Освятили Хрест! Тут і все почалось... Почали до мене доходити слухи ,що хрест "неправильний".

А є він справді незвичайної форми називається "трьохраменний"- найбільш поширений в Православ′ї , його також називають розп’яттям. На вертикальній осі знаходяться три щаблини. Середня, велика - для рук розіпнутого Христа. Верхня позначає табличку з написом "Ісус Назорей, Цар Іудейський″. Такий напис на трьох мовах - грецькому, латинському і єврейському - наказав прибити до хреста  Пілат. Це був римський звичай - указувати на табличках провину казенного. У православній традиції ноги Христа пронзеніне одним цвяхом, як в католицькій, а двома - кожна нога окремо. Як показують дослідження плащаниці Туріну, так і було насправді.Нижня щаблина - для ніг Розіпнутого. Один кінець її підведений. Цей підведений кінець указує на небо, куди попрямував розсудливий розбійник, розіпнутий разом з Христом, а інший, опущений - на пекло, місце для іншого, нерозкаяного розбійника. Багатьом розповідав пояснював... Почали проводити Богослужіння біля хреста,а парафіян не прибільшилось, йшли хіба що ,як потрібно було щось освятити-Пасху яблука чи мед... Покійних хоронили "з музикою", вінчались в районі в церкві. Прослужив в селі три роки. Дружина працювала фельдшером в амбулаторії, на її зарплату і проживали,двоє маленьких дітей віддали на виховання бабусям і дідусям. Згадалися слова Ісуса Христа, які він дав своїм учням;"А коли вас не приймуть, а викинуть, то вийдіть поза місто, поза село і стрясіть порох з вашого взуття, і тому місту буде гірше як Содомі і Гоморі”

Зараз служу на Хмельниччині вже 11 років. Підтримуємо стосунки із сусідами з Северинівки. Два роки тому сусідка запросила на весілля дочки,яка виходила заміж в Хмельницький.Тож зустрілися поговорили. Запитав як в селі чи є священик. Відповіли що немає нікого,а хрест заріс бурянами... Запросили в гості...обіцяв приїхати якщо впорядкують біля хреста і покрасять хрест. Через деякий час пані Валентина(сусідка) зателефонувала і повідомила що красять хрест, але зверху виступають червоні краплі і стікають вниз ,скільки не закрашували все одно вони проявляються ,так і залишили... Хрест простояв 11 років без уваги,і заплакав кривавими слізьми після того як знайшлися люди ,що звернули увагу на цей "неправильний "хрест. Господь тим самим показує нам,що не залишає без уваги жодне село чи місто завжди і всюди перебуває, от тільки ми нехтуємо запрошенням  на "весільний бенкет"на який кожної неділі і кожного свята нас запрошує Ісус Христос!

А хрест знову в бурянах...