Наша Свята Православна Церква має давній звичай – слідом за Хрещенням і Миропомазанням причащати нових чад своїх Святих Таїн Христових, щоб, таким чином, при самому входженні їх у благодатне царство явити їм всю повноту благодатних дарів, необхідних для життя вічного, з’єднуючись з Самим Джерелом Життя.

Євхаристія – Таїнство, в якому вірний християнин під видом хліба і вина причащається істинних Тіла та Крові свого Спасителя – Господа нашого Іісуса Христа. Що ж стосується самих «вірних»– то за правилами Церкви, не тільки одних дорослих, але і маленьких немовлят, заради віри тих, котрі приносять їх, належить сподобляти Святих Таїн, для освячення душ і тіл їхніх та прийняття благодаті Господньої. 

Все, що потрапляє у перші моменти життя в тілесний і духовний світ немовляти, згодом відкривається у повнолітньому віці. Від матері дитина отримує їжу для свого життя і тілесного розвитку, пізнаючи любов до батьків. Дитина-християнин потребує їжі духовної для духовного життя і розвитку. Причастя Тіла і Крові Христових – це та духовна їжа, яка живить християнина, відкриваючи життя вічне та любов до Бога. Ісус Христос говорить: «Хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові» ( Ін. 6, 33). Розкриваючи таємницю хліба вказує: «Я хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу» (Ін. 6, 51).

Розглядаючи важливість причастя немовлят Тіла і Крові Христової, Православна Церква керується словами Спасителя: «Якщо не будете їсти плоті Сина Людського і пити Його Крові, то не будете мати життя в собі. Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день» (Ін. 6, 53-54), практикою древньої Церкви та вченням святих отців, що стосується також і немовлят. Ця істина формується таким чином: «Якщо хтось, немовля, чи дорослий, був народжений водою та Духом, але не мав часу причаститися Господнього Тіла і Крові, внаслідок швидкої та несподіваної смерті, через його чистоту та невинність, він отримає Царство Небесне, але той, хто залишається жити серед членів Христової Церкви на землі, але через байдужість та впертість знехтує спожити їжу спасіння, безсумніву не успадкує вічне життя» («Православне догматичне богослов’я» митр. Макарій (Булгаков)).

З’єднання з Христом немовлят, просвічених хрещенням, через їхню участь у Євхаристії, утверджує їхнє входження у Церкву через це Таїнство. Подане у Євангелії піклування Христом про маленьких дітей: «Дозвольте дітям приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже» (Мк. 10, 14) вказує на необхідність допускати немовлят і маленьких дітей до єднання з Богом.

Православна Церква зазначає, що до семилітнього віку діти причащаються без сповіді і взагалі без підготовки, належної для мирян, і при цьому, в самому ранньому віці – не під двома видами, а тільки під одним видом Крові, як і ті, що не можуть вкусити тверду їжу, навіть не утримуючись від споживання їжі до двохлітнього віку, тому, що діти до віку володіння ясним розумом і своїми почуттями, нездатні сприйняти цю містерію, ще недоступну їх свідомості. Патріарх Сербський Павел говорив: «Твердження, що маленькі діти не повинні причащатися, поки вони не зможуть розрізнити Святе Причастя від звичайного хліба, подібне до того, що кажуть баптисти та інші протестантські секти проти хрещення дітей: що вони не мають віри, а Христос сказав: «Хто буде вірувати і охреститься, буде спасенний» (Мк. 16, 16). Для нас, православних, євангельська розповідь про те, що святий Іоанн Хреститель радощами заграв уже в утробі матері, коли Пресвята Богородиця прийшла з зачатим по тілу Сином Божим, говорить ясно, що навіть ще ненароджене дитя не може не відчути та не сприйняти Сина Божого у святому Причасті». Тому на власному досвіді кожен може переконатися, що діти, навіть до того, як їм виповниться один рік, починають розпізнавати, коли вони в Церкві. Вони починають брати участь у спільному богослужінні і приймати Таїнства з першими ознаками свідомості і розуміння. Вони виявляють прагнення до чаші, коли її виносять перед ними. Вони відкривають свої вуста, щоб прийняти Святе Причастя, з шануванням та благоговінням. Це зворушлива картина – бачити дітей, які підходять прийняти у себе Христа, або коли батьки чи хресні на руках підносять немовлят, для отримання благословення від Святих Дарів.

Отже, цей момент Євхаристичного тайноводства стоїть у центрі процесу виховання немовлят та маленьких дітей і дозволяє не тільки поступово розвивати в них розуміння церковних Таїнств, але і впливає на весь розвиток духовного життя і любов до Бога.