Під Фрігією, недалеко від міста Гієраполі, в місцевості, званої Херотопа, знаходився храм в ім'я Архістратига Михайла; біля храму спливало цілюще джерело. Храм цей був споруджений ретельністю одного з жителів міста Лаодикії в подяку Богу і святому Архістратигу Михайлу за зцілення його німої дочки водою джерела. 
          

Архістратиг Михайло, з'явившись в сонному баченні батькові німої дівчини, ще не освіченому святим Водохрещеням, відкрив йому, що його дочка отримає дар мови, випивши води з джерела. Дівиця дійсно отримала при джерелі зцілення і почала говорити. Після цього дива батько з дочкою і все його сімейство хрестилися, і ретельністю вдячного батька був споруджений храм на честь святого Архистратига Михаїла. До джерела стали приходити за зціленням не тільки християни, але й погани багато хто з язичників відрікалися від ідолів і зверталися до віри в Христа. 

У храмі святого Архистратига Михаїла в продовження 60 років виконував паламарське служіння благочестива людина на ім'я Архіп. Проповіддю про Христа і прикладом свого життя він богоугодним багатьох язичників приводив до віри в Христа. У своєму озлобленні на християн взагалі, і в першу чергу на Архіпа, який ніколи не виходив із храму і був зразковим служителем Христовим, язичники задумали знищити храм і одночасно погубити Архіпа. Для цього вони поєднали в одне русло дві гірські річки та направили їхнє русло на храм. Святий Архіп щиро молився Архістратигу Михайлу про запобігання лиха. За його молитву біля храму з'явився Архістратиг Михаїл, який ударом свого жезла відкрив у горі широку розколину і наказав полинути в неї водам бурхливого потоку. Таким чином храм залишився неушкодженим. 

Побачивши таке дивне чудо, язичники в страху тікали, а святий Архіп і ті, що зібралися до храму християни славили Бога й дякували святого Архистратига Михайла за допомогу. Місце ж, де сталося диво, одержало назву Хони, що означає «отвір», «розпадина».